Місяць: Липень 2024

8 квітня профком студентів Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника розпочав масштабний збір коштів на FPV-дрони для наших військових. Завдяки спільним зусиллям небайдужих студентів, викладачів та працівників університету вдалося зібрати 270 тисяч гривень. За ці кошти було придбано 16 FPV-дронів, які стануть важливим підсиленням для захисників України.

Вчора, 30 липня, передали 5 дронів окремій службі безпілотної авіації Української добровольчої армії.  Планується, що решту FPV-дронів також буде передано до інших підрозділів, які потребують технічної підтримки для виконання бойових завдань.

Ці дрони допоможуть нашим воїнам ефективніше виконувати свої завдання на передовій, захищати наш спокійний сон та наближати перемогу.

“Висловлюю вам велику вдячність за те, що ви долучаєтеся до таких зборів. Війна триває і ми всіма своїми силами маємо підтримувати наших військових”, – підкреслив голова профкому студентів ПНУ Назарій Дюк.

  

У Будапешті в галереї Центру державного самоврядування українців Угорщини відбулось відкриття персональної виставки «Художні рефлексії» професора кафедри дизайну і теорії мистецтва Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, заслуженого діяча мистецтв України Богдана Губаля.

Відкриття виставки вшанували депутати Держаного та місцевого самоврядування українців в Угорщині, чисельна українська й угорська громади.

Із привітальним словом виступила очільниця громади Ярослава Сабо, яка подякувала авторові за чудову імпрезу та висловила сподівання на продовження творчої і наукової співпраці між Центром української культури та документації в Угорщині й Прикарпатським національним університетом.

В експозиції виставки представлені кращі твори художнього текстилю, виконані митцем у різні роки. Вони супроводжуються короткими авторськими анотаціями, що занурюють глядача у контекст, допомагають зрозуміти суть твору. Центральна робота – гобелен «Відчай» (1990), виконана під враженням вибуху на Чорнобильській АЕС, переосмислена до реалій сьогоднішньої актуальної ситуації.

Мистецтвознавчий супровід виставки здійснила доцентка кафедри дизайну і теорії мистецтва, кандидатка мистецтвознавства Надія Бабій.

Музичні твори Миколи Лисенка, Анатолія Кос-Анатольського, Богдана Янівського, та інших визначних композиторів прозвучали у виконанні Лариси Бєлоголової та Олександра Щура.

Спілкування з глядачами переросло у тривалу розмову про мистецтво, гобелен, вітер, тонкощі меланжування і, звичайно, про Україну.

     

У Івано-Франківському краєзнавчому музеї 25 липня відбулась презентація виставки майстрів гуцульського художнього дереворізьблення «Велети гуцульської різьби». На відкритті виставки були присутні професорсько-викладацький склад Навчально-наукового Інституту мистецтв.

На огляд відвідувачів було представлено твори визначних гуцульських художників-різьбярів, а саме: Петра Корпанюка, Мирослава Радиша, Богдана Ходана, Миколи Стринадюка. Усі навчались у Косівському художньому училищі, тому вирішили об’єднатись та продемонструвати власні мистецькі здобутки. Тут представлена сучасна гуцульська різьба, розмаїття технік та експериментальних стилів. Усіх знаних та талановитих майстрів об’єднала любов до дерева, кожне з них має своє бачення та персональний стиль.

«Ця виставка – надзвичайне явище, де чотири унікальних митці зробили свято не тільки гуцульської культури, а високого українського мистецтва. Ми перебуваємо у одній з найстаріших будівель міста Івано-Франківська – Ратуші, де сьогодні представлені ці славетні рукотвори Петра Корпанюка, Мирослава Радиша, Богдана Ходана, Миколи Стриндалюка. Жоден Міжнародний гуцульський фестиваль, свята нашої етнокультури не обходяться без робіт цих чудових майстрів. Їхні роботи розміщені не тільки у кращих музеях України, але і у багатьох приватних колекціях світу. Цікаво, що у кожного свій неповторний почерк, унікальна техніка, але разом вони показують багатство гуцульської культури, яка дивує цілий світ. В умовах війни митці не сплять, як наші воїни на фронті, вони воюють за душу та чистоту української культури. На виставці присутні студенти, аспіранти, викладачі і практикуючі митці Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, які надихаються творами неперевершених майстрів. Ми вас любимо і шануємо, а також запрошуємо на майстер класи та персональні презентації у Виставковій залі по вулиці Шевченка. Бажаю нашим митцям високого творчого злету і всім нам якнайшвидшої Перемоги!» – зазначив у привітальному слові директор Навчально-наукового інституту мистецтв, кандидат історичних наук, доцент Володимир Федорак.

Гуцульське художнє дереворізьблення внесено 12 липня 2023 року до Національного переліку нематеріальної спадщини України, що дозволить зберігати та покращувати обізнаність про цю традицію. Гуцульська різьба по дереву вирізняється серед багатьох видів різьби. Її характерна ознака – поєднання плоско-рельєфної та контурної різьби. Фон – фактурний або вибраний. Вони суттєво вирізняються за технологічними ознаками з поміж технік різьби інших регіонів. Елементами такого різьблення є прості геометричні фігури, утворені поєднанням горизонтальних, вертикальних та скісних ліній. У гуцульській різьбі кожен елемент чи мотив виділяється на фоні обрамленням вибраного фону чи контурною «фучковою» лінією. Для досягнення кращого звучання різьби вибраний фон здебільшого роблять фактурним вибиванням точкових цяток на вибраному полі. Такий спосіб різьби застосовується тільки на Гуцульщині. Характерною особливістю гуцульського художнього дереворізьблення є поєднання сухої різьби з техніками інкрустації кольоровими металами, пацьорками, перламутром та інтарсією різними породами дерев. Така вишукана святкова оздоба застосовувалась у виробах широкого призначення – ужиткового, інтер’єрного, сакрального, сувенірного. Окрім посуду, домашнього начиння, меблів, атрибутів особистого користування важливими є твори сакрального мистецтва. Вироби такого призначення мають давню історію, оскільки виготовлялися із зародженням вірувань та глибоких традицій на Гуцульщині.

Виставка в Івано-Франківському краєзнавчому музеї триватиме до 20 серпня.

Довідково:

Корпанюк Петро Васильович – заслужений майстер народної творчості, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, Національної спілки художників України, лауреат премії імені Ю. Шкрібляка в галузі декоративно-прикладного мистецтва. Серед творів, що представлені на виставці – тарелі, баклаги, вази, книги-альбоми, рахви, скрині, шкатулки тощо. Більшість творів П. Корпанюка виконані в техніці сухої різьби із застосуванням вибірного фону, інкрустації бісером, кольоровими металами, перламутром.

Радиш Мирослав Богданович – заслужений художник України, член національної спілки художників України, лауреат премії імені Ю. Шкрібляка та імені К. Білокур, нагороджений медаллю імені Т. Яблонської. Творчі роботи Мирослава Радиша вирізняються сміливістю художніх задумів і характерних прийомів декорування, новаторським підходом до вирішення об’ємно-просторових композицій. На виставці експонуються декоративний пласт «Хресна дорога», ручні та напрестольні різьблені хрести.

Ходан Богдан Васильович – заслужений майстер народної творчості України, член Національної спілки художників України, нагороджений медаллю «За творчі здобутки» НСХУ. Митець створив багато глибоко оригінальних творів, серед яких на виставці представлені різноманітні топірці, булави, підсвічники, різьблені писанки, тарелі.

Стринадюк Микола Богданович – член Національної спілки художників України. У творах художника присутня нестримна гуцульська енергія. Автор сміливо використовує поряд з різьбою поліхромні підмальовки, металеві деталі, текстиль, писанкові аплікації і навіть вишивку.

        

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника посів 5-те місце серед українських вишів у Webometrics Ranking July 2024. Зокрема, у світовому рейтингу ми займаємо 2230 місце.

Дослідницька група Cybermetrics Lab, що є підрозділом найбільшої дослідницької установи Іспанії Consejo Superior de Investigaciones Científicas (CSIC) опублікувала черговий рейтинг університетів світу за рівнем їхньої присутності в мережі Інтернет. 

Загалом рейтинг охоплює понад 32 000 освітніх установ з усього світу, з них 292 заклади вищої освіти України.

На першому місці Київський політехнічний інститут ім. Сікорського.

На другій позиції в рейтингу Webometrics Ranking – Сумський державний університет, а на третій – Національний університет біоресурсів і природокористування.

Четверте, п’яте і шосте місця в українському рейтингу посіли відповідно Національний авіаційний університет, Прикарпатський національний університет ім. Стефаника та Харківський політехнічний інститут.

Сьому та восьму сходинки в рейтингу цього року займають Харківський національний університет ім. Каразіна і Тернопiльський національний медичний університет iм. Горбачевського.

Дев’яте місце в українському рейтингу отримав Харківський національний університет радіоелектроніки. Десятий рядок українського рейтингу – за Дніпровською політехнікою. Автори рейтингу оцінюють змістову та інформаційну складову сайту певного університету. 

У процесі складання Webometrics Ranking of World’s Universities дослідники оцінюють заклади за трьома показниками. Зокрема, до уваги беруться видимість (кількість зовнішніх джерел, що містять посилання на сайт цього закладу), прозорість (кількість цитат топ-авторів установи) та якість (кількість статей дослідників цього закладу, які входять до 10% найбільш цитованих у 27 дисциплінах).

За словами розробників, у процесі  складання рейтингу показники відвідуваності та дизайн сайтів до уваги не беруться. Новий рейтинг університетів світу Ranking Web of Universities складений з урахуванням систематизованих даних, отриманих розробниками в липні 2024 року.

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника увійшов до ТОП-5 найпопулярніших університетів України серед абітурієнтів у перші дні вступної кампанії 2024 року. Ми зайняли 4-те місце у рейтингу із кількістю 2652 зареєстрованих заяв. Такі дані оприлюднено на сайті Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО). 

Ми раді, що наш університет користується такою популярністю, адже це свідчить про високу якість освіти та довіру до нашого навчального закладу. Це чудовий результат, який підтверджує наші зусилля щодо забезпечення найкращих умов для навчання та розвитку студентів.

Наступні університети, які увійшли до топ-10:

1. Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут ім. Сікорського” – 3224 зареєстрованих заяв;

2. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича – 2900 зареєстрованих заяв;

3. Державний торговельно-економічний університет Києва – 2896 зареєстрованих заяв;

4. Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника – 2652 зареєстрованих заяв;

5. Київський столичний університет імені Бориса Грінченка – 2548 зареєстрованих заяв;

6. Національний університет “Львівська політехніка” – 2490 зареєстрованих заяв;

7. Київський національний університет імені Тараса Шевченка – 2435 зареєстрованих заяв;

8. Національний авіаційний університет – 1917 зареєстрованих заяв;

9. Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна – 1611 зареєстрованих заяв;

10. Національний університет біоресурсів і природокористування України – 1569 зареєстрованих заяв.

Подача заяв триватиме до 18:00 31 липня.

До 70-ї річниці від дня народження Михайла Кривеня.

Прикарпаття… Край Карпатських гір і стрімких потоків, широких полонин і струнких смерек, красивих дівчат і мужніх легінів, працьовитих і талановитих людей. Саме тут, в опільському селі Липівці, що на Рогатинщині, 20 липня 1954 року народився Михайло Якович Кривень – народний артист України, професор Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, співак ( ліричний тенор).

Дитинство Михайла проходило серед мальовничої природи та пісень, які співала мама. У свій час вона привела його до Рогатинської музичної школи для навчання гри на скрипці. Саме тоді він полюбив пісню, яка стала його супутницею на все життя.

Закінчив Рогатинську школу номер один, Львівське училище культури ( хоровий відділ), Львівську консерваторію, де навчався співу у народного артиста, видатного оперного співака, професора Павла Кармалюка.

Після навчання працював в Ансамблі пісні і танцю Прикарпатського військового округу, в Івано-Франківському музично-драматичному театрі, Івано-Франківській філармонії – де був солістом-вокалістом камерного оркестру.

З 1998 року на викладацькій роботі в Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника. Професор.

Володіючи сильним і водночас ліричним голосом Михайло Кривень часто виступає на сцені. У 1990 році він першим, як професійний прикарпатський співак, сміливо заспівав українські національні пісні «Ой у лузі червона калина», «Засумуй, трембіто», «Вставай, Україно!» та Державний Гімн України. В його репертуарі сольні програми: « Світова та українська духовна музика – до 2000-ліття Різдва Христового», «Шедеври світової та української класичної музики», «Уроки Кобзаревих заповітів», «Повстанська, стрілецька лірика, пісні про рідний край (до 60- річчя УПА), українські народні пісні. В 2001 році співак випустив аудіоальбоми «Мелодії нашої юності» та «Повстанська і стрілецька лірика».

Гастролі співака Кривеня з великим успіхом проходили не тільки в Україні, але в Польщі, Словаччині, Угорщині, Франції, США, Швеції, Швейцарії, Румунії. Йому присвячують телепередачі. Михайло Кривень автор навчально-методичного посібника «Українські народні пісні з репертуару народного артиста України Михайла Кривеня» та упорядник музичного збірника «Романси українських композиторів на слова Івана Франка з репертуару народного артиста України Михайла Кривеня» (до 150-ї річниці від дня народження Івана Франка).

Михайло Якович Кривень – лауреат премій ім. М. Ірчана та ім. В. Стефаника в галузі літератури та мистецтва, лауреат міжнародного конкурсу української пісні «Золоті трембіти». Він нагороджений золотою медаллю ім. Данила Галицького та ювілейною медаллю до 100-річчя генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича.

Цього року Михайлу Кривеню виповнюється 70 років. Щиро вітаємо пана Михайла, бажаємо здоров‘я, творчого натхнення та Божого благословення на довгі роки. До ювілею співака репертуарно-музична бібліотека НМЦКіТП підготувала книжкову виставку. Г. Антонюк- провідний бібліотекар, М. Мрочко – бібліотекар.

За крок до нагород Європейських університетських ігор зупинилася українська команда баскетболісток 3х3.

Збірна України з баскетболу 3×3 серед жінок, яку представляли дівчата з Прикарпатського Національного Університету імені В. Стефаника, завершила свої виступи на Європейських університетських іграх змаганнями, посівши високе 4-те місце.

Українки розпочали останній змагальний день з перемоги над командою з Угорського університету спортивних наук, що дозволило їм вийти у півфінал.

На жаль, у півфінальному поєдинку українки поступилися Ризькому університету імені Страдіня (17:5) і у матчі за бронзові нагороди українки зустрілися з командою господарок змагань – Університетом Сечені Іштвана.

Цей матч виявився дуже рівним, але й цього разу фортуна не посміхнулася нашим баскетболісткам. З рахунком 15:16 українки зазнали поразки, посівши, у підсумку, четверте місце на Європейських університетських іграх.

  

15 липня в Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького відбувся Всеукраїнський фінал ХІХ літньої універсіади з вільної та греко-римської боротьби.

Серед найкращих борців-студентів були і наші атлети з Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, що тренуються в Академії боротьби Прикарпаття імені Василя Федоришина.

Вітаємо з золотими нагородами: Андрія Шокалюка (вк 61кг), Андрія Білійчука (вк 65кг), Вадима Танасійчука (вк 70кг), Владислава Бодоряка (вк 79кг).

Із срібною нагородою: Вадима Липея (вк 65кг).

Із бронзовою нагородою: Григорія Гнибіду (вк 70кг).

Бажаємо подальших успіхів та перемог!

   

В місті Дебрецен тривають Європейські університетські ігри-2024. Зокрема, успішно виступає українська жіноча збірна в баскетболі 3х3. 

Сьогодні студентки Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Дарія Кононунченко, Вероніка Космач, Анжеліка Ляшко та Анастасія Ковтун зіграли поєдинок ¼ фіналу проти команди господарок – Університету фізичної культури та спорту Угорщини. Тренер – Юрій Процюк.

Напружений та безкомпромісний поєдинок завершився перемогою наших дівчат в овертаймі з рахунком 16:15, якій здобули путівку до півфіналу. Там суперницями наших дівчат буде команда Ризького університету імені Страдіня. Початок гри о 17:00 (за місцевим часом).

Варто додати, що на груповому етапі українки поступили опонентка з рахунком 17:20, тож мають хорошу можливість взяти реванш.

Відеотрансляція матчів: